Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"29" травня 2014 р. м. Київ К/800/19059/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Калашнікової О.В. Васильченко Н.В. Леонтович К.Г. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за касаційною скаргою Чернігівської міської ради на постанову Новозаводського районного суду м. Чернігова від 30 березня 2012 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21 лютого 2013 року у справі за позовом закритого акціонерного товариства "Чернігівський ремонтно-монтажний комбінат" до Чернігівської міської ради про визнання незаконними дій, -

в с т а н о в и л а:

Закрите акціонерне товариство "Чернігівський ремонтно-монтажний комбінат" звернулось в суд з позовом до Чернігівської міської ради про визнання незаконними дій щодо винесення на сесійне засідання та включення до порядку денного сесії Чернігівської міської ради (сімнадцята сесія шостого скликання), яка відбулась 31 січня 2012 року, питання щодо визнання таким, що втратив чинність пункту 27 рішення Чернігівської міської ради (четверта сесія шостого скликання) від 28 грудня 2010 року.

Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідачем протиправно включено до порядку денного питання щодо скасування свого попереднього рішення про передачу позивачу в короткострокову оренду земельної ділянки, яке вже фактично було реалізовано.

Постановою Новозаводського районного суду м. Чернігова від 30 березня 2012 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 21 лютого 2013 року, позовні вимоги задоволено: визнано незаконними дії відповідача щодо винесення на сесійне засідання та включення до порядку денного сесії Чернігівської міської ради (сімнадцята сесія шостого скликання), яка відбулась 31 січня 2012 року, питання щодо визнання таким, що втратив чинність пункту 27 рішення Чернігівської міської ради (четверта сесія шостого скликання) від 28 грудня 2010 року.

Не погоджуючись з оскаржуваними судовими рішеннями, Чернігівська міська рада звернулась до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, у якій просить їх скасувати та відмовити у задоволенні позовних вимог.

Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, між виконавчим комітетом Чернігівської міської ради та позивачем був укладений договір № 192 від 05 грудня 2000 року на право тимчасового користування (в тому числі на умовах оренди) земельною ділянкою загальною площею 0,914 га в м. Чернігові на розі вул. Жабінського - проспекту Жовтневої Революції (на даний час проспект Перемоги) для будівництва змішаного ринку "Привокзальний". Земельна ділянка надавалась в тимчасове довгострокове платне користування строком на 10 років.

В подальшому, між Чернігівською міською радою та позивачем укладена додаткова угода від 22 листопада 2007 року до зазначеного договору № 192 від 05 грудня 2000 року.

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 31 січня 2008 року по справі № 8/299/34, що набрало законної сили, у позові першого заступника прокурора м. Чернігова в інтересах держави в особі Управління з контролю за використанням та охороною земель у Чернігівській області до закритого акціонерного товариства "Чернігівський ремонтно-монтажний комбінат" та Чернігівської міської ради про зобов'язання розірвати договір на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) відмовлено.

22 вересня 2010 року позивач листом за вих. № 311 звернувся до міського голови Соколова О.В. з проханням продовжити термін дії договору № 192 від 05 грудня 2000 року у зв'язку з його закінченням для подальшого використання ділянки за цільовим призначенням.

У відповідь на лист позивача, 28 грудня 2010 року пунктом 27 рішення Чернігівської міської ради (четверта сесія шостого скликання) "Про надання, вилучення і передачу земельних ділянок юридичним та фізичним особам в межах м. Чернігова та надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою" у зв'язку із закінченням строку дії договору на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди), було передано позивачу вказану земельну ділянку в короткострокову оренду строком на 5 років, для експлуатації змішаного ринку "Привокзальний".

Листом від 22 березня 2011 року за вих. № 92 позивач звернувся до Управління земельних ресурсів Чернігівської міської ради стосовно укладення договору за вказаним рішенням Чернігівської міської ради від 28 грудня 2010 року.

Пунктом 9 рішення Чернігівської міської ради (сьома сесія шостого скликання) від 31 березня 2011 року "Про передачу, вилучення земельних ділянок юридичним і фізичним особам в межах м. Чернігова та надання дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок юридичним та фізичним особам в межах м. Чернігова", враховуючи звернення представників двох фракцій до Чернігівського міського голови, було скасовано пункту 27 рішення Чернігівської міської ради від 28 грудня 2010 року.

Позивач листом від 22 квітня 2011 року за вих. № 203 звернувся до міського голови Соколова О.В. з проханням передати спірну земельну ділянку в оренду.

12 травня 2011 року Управління земельних ресурсів Чернігівської міської ради листом за вих. № 2313 повідомило позивача, що питання про передачу земельної ділянки в короткострокову оренду буде включено до проекту рішення чергової сесії міської ради.

06 травня 2011 року позивач звернувся до прокурора м. Чернігова з приводу законності прийняття пункту 9 рішення Чернігівської міської ради від 31 березня 2011 року.

Листом від 18 травня 2011 року прокуратура м. Чернігова повідомила позивача, що вказане рішення Чернігівської міської ради від 31 березня 2011 року є незаконним, тому прокуратурою було внесено з цього приводу протест на рішення Чернігівської міської ради.

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 25 листопада 2011 року, що набрало законної сили, по справі № 5028/11/152/2011 за позовом позивача до Чернігівської міської ради про визнання недійсним пункту 9 рішення Чернігівської міської ради, позов задоволено, зокрема, визнано недійсним вказаний пункт 9 рішення Чернігівської міської ради від 31 березня 2011 року.

Пунктом 39 рішення Чернігівської міської ради від 31 січня 2012 року (сімнадцята сесія шостого скликання) "Про надання, вилучення і передачу земельних ділянок юридичним та фізичним особам в межах м. Чернігова", враховуючи рекомендації постійної комісії з питань архітектури, будівництва та регулювання земельних відносин від 23 грудня 2011 року, було визнано таким, що втратив чинність пункт 27 вказаного рішення Чернігівської міської ради від 28 грудня 2010 року.

Задовольняючи позовні вимоги, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що право відповідача на прийняття рішення щодо втрати чинності свого раніше прийнятого рішення індивідуальної дії не передбачено законом, у зв'язку з чим включення цього питання до порядку денного сесії та винесення на сесійне засідання Чернігівської міської ради є неправомірним.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України не погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Статтею 3 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що адміністративний позов - звернення до адміністративного суду про захист прав, свобод та інтересів або на виконання повноважень у публічно-правових відносинах. Позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подана позовна заява до адміністративного суду.

Статтею 6 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Відповідно до статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Колегія суддів зазначає, що дії відповідача по включенню питання до порядку денного не порушують прав позивача, оскільки не породжують самі по собі жодних наслідків для нього. Будь-які наслідки виникають лише після прийняття рішення відповідачем по питанням поряду денного, а відтак колегія суддів приходить до висновку, що позивачем обрано невірний спосіб захисту своїх прав.

За правилами статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Керуючись статтями 160, 167, 220, 222, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Касаційну скаргу Чернігівської міської ради задовольнити.

Постанову Новозаводського районного суду м. Чернігова від 30 березня 2012 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21 лютого 2013 року скасувати.

Ухвалити у справі нове рішення, яким у задоволенні позову закритого акціонерного товариства "Чернігівський ремонтно-монтажний комбінат" до Чернігівської міської ради про визнання незаконними дій щодо винесення на сесійне засідання та включення до порядку денного сесії Чернігівської міської ради (сімнадцята сесія шостого скликання), яка відбулась 31 січня 2012 року, питання щодо визнання таким, що втратив чинність пункту 27 рішення Чернігівської міської ради (четверта сесія шостого скликання) від 28 грудня 2010 року, відмовити.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 239-240 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді:

з оригіналом згідно

помічник судді А.О. Кулеша